Останній бій

Півроку вже війна і кров, гармати в небо,
Півроку вже вогонь запеклих не пече,
А я так хочу пригорнутися до тебе,
Схилити голову на втомлене плече...
Та все пройде, все промине, час все поглине,
Я повернусь у рідний край, у рідний дім!
Мене синочок ще на вулиці зустріне!
Спитає: Тато, це вже був останній бій?

Приспів:
Ще зовсім трохи! Останній бій!
Ми йдем вперед, Бог поруч з нами!
А я у Кременець щось захотів,
Я так давно, не бачив мами!
А я до тебе щось захотів,
Я так давно не обіймав кохану!

Замовкли крази, не ревуть вже їх мотори,
І командир не прокричить: Гармата, стій!
Він тихо скаже: Хлопці, все, пора додому,
Для нас це був, для нас це був останній бій!..
Кохана вийде, обійме так сильно й ніжно,
Старенька мати пустить стомлену сльозу...
Не плачте, рідні, я вже тут, я не поїду,
Перемогли в останньому бою!

Приспів.

Я дуже хочу пригорнутися до тебе,
Покласти голову на втомлене плече!..
Та поки тільки кров, війна, гармати в небо,
І той вогонь, який запеклих не пече!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: