| |
Один старий сказав колись:
Як бачиш янголів - молись!
Тепер я бачу ледь не скрізь,
Їх крила сяють вулицями міст!
Знаєш, що тебе бентежить, мен?
Це те саме, що було й у мене,
Стане легше як збагнеш,
Що ми будем
Приспів:
Як найкрутіші бунтарі!
В нас буде безліч бездоганних мрій,
Як у птахів, що угорі,
Є безліч бездоганних мрій!
Чи бачив мою сповідь Бог?..
Чи йому тупо все одно?..
Зневіра це так просто, бо
Це ж нескінченний простір, бро!..
Веде тебе наосліп до
Думок, в яких вже зовсім по,
Пофіг на шмотки і на принципи,
На тачки і на різницю між
Тим, коли в тебе немає нічого,
І, коли просто не маєш змоги
Побачити знайомі обличчя знову...
Ось ці, на яку ти сплачуєш
За те, щоб мати цю
Опцію бути серед тих, хто
Приспів.
Так, і ще раз, я просто підсумую,
Це буває, коли серце так б'ється і сумує...
Це буває, коли почуття провини
Не вивозиш, думаєш нікому потрібен...
Ніяких меншовартостей! Будем обійматися!
Будемо самі собі панами у власній хаті,
Як батя в халаті, це приватна паті
Чисто для знаті, тут самі пі*даті!
Це буде, як власний
Рай! Рай! Рай! Рай! Рай!
If you know what I mean
Rіght-rіght-rіght-rіght
Тепер, браття, сестри,
Всюди завжди будем
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
