| |
Де моє тіло, я падаю в прірву,
Пітьма огорта й мене не пита:
Як тебе звати? Чиї в тебе очі?
Любила бруківку? Чи мала кота?
Як спати в ванній? А як в коридорі?
Як рятувати не речі, а пса?
Чи зимний був лютий, отой, що на шкірі
Залишив помітку 24.02?..
Приспів:
Мам, мам,
Вся земля в руках у твого сина!
Мамо, мам, мам,
В моїх венах і Азов, і сталь!
Мам, мам,
Вже не вмерла й ніколи не вмре Україна!
Будем вірить, мам! Будем битись, мам!
Будем жити, мам! Україна, мам!
Любилася з вітром, тримала за руку
Того, що від смерті з тобою тікав...
Чекала на літо, щоб в гори і вище
Збивати коліна, а потім літать...
Хотіла до моря, щоб хвилі і тиша,
І дім в тебе є, а страху нема,
А вдома тепла подушка, твій чайник
І книжки, і рідна душа тебе обійма!..
Приспів.
Пітьма, розкажи для чого ти нищиш?
Красива ж зелена, не чорна трава...
Тобі заважали дитячі косички?..
Чи дяді Валєри ліва нога?..
Чому кисень є, а дихати нічим?..
Чому було три брата, а стало два?..
І як забувати рідні обличчя?
І як із контактів видалить "Мама"?
Приспів.
Мам, мам,
Не забуду ніколи сина!
Мамо, мам,
Всіх синів і доньок, їхню сталь!
Мам, мам,
Ми всі поруч й ніколи не вмре Україна!
Будем вірить, мам! Будем битись, мам!
Будем жити, мам! Україна, мам! Поділитись сторінкою: 
| |
