Ти - вільний сокіл

За моїм вікном падає дощ осінній
І змиває з пам'яті твої сліди.
Ніби вчора весна у цвітінні
І для нас цвіли вишневі сади...

Я тебе розлюбила, не люблю,
І кажу "забудь, мене, прощай!
З своїх очей витру гірку сльозу,
За розлуку мене не дорікай...

А ми з тобою - два різні світи,
Є дві планети: Марс і Венера...
Я - Осінь, у весні заблукав ти,
Мене обпікає пора лютнева...

Завітала зима-заметіль
І білим снігом замела наш рай.
На серці страждання, біль...
Плаче осінь, несе в душу печаль...

Я не хочу згадувати про тебе,
Ти - моя помилка, глибока рана.
Ти - сірий день без сонця для мене,
Ніколи не була твоя кохана...

Ти - вільний сокіл, лети собі, лети...
Шукай собі пару, своє кохання!..
Не рівня душ - це гірше ніж скарби,
Ти - риба у воді... Я - зірка рання...

Поділитись сторінкою: