Собі колишній

На тому боці вулиці весна,
Сміється день у сонця капелюсі
І птаха на плечі така ручна,
І світ, як вишиванка на обрусі.

На тому боці вулиці сади
Хмеліють, закликаючи до раю,
Куди б не йшов, повернешся сюди,
Де плаче сміх, біль цвітом опадає...

На тому боці вулиці блакить
Із незабудок, човен сушить весла...
Час-перевізник ходить і мовчить,
Чекає стільки, скільки скаже весна...

На тому боці вулиці луги
Дзвенять чи репетирують сонати,
Метелики нанизують круги
І не бояться небо це тримати...

На тому боці вулиці вітри
Цілують хмари, їм аби із хати...
Намалювала? Ластиком зітри
Усе, що я не встигла обійняти!..
На тому боці...

Поділитись сторінкою: