Крижана пустеля

За календарем незабаром - літо,
За календарем - сонце і тепло,
Тільки ми одні не можемо зігрітись:
Руки, наче лід, очі, наче скло...
За віконцем зранку душно і спекотно,
За віконцем тануть люди і асфальт,
Тільки ми самотньо відчуваємо холод
І для нас не скоро кінчиться зима...

Наші мрії мають силу,                 |
А бажання мають стать,                |
В нас є сили і надія                  |
Негаразди подолать.                   |
Якби нам дістатись Сонця              |
І зігрітись хоч на мить,              |
І позбавитися льоду,                  |
Що так душі холодить...               |
Я руйную крижану пустелю.             |
Але сам є часткою її...               |
Я змінюсь, змінюсь, загину і розтану, |
Тільки, щоб було тепло тобі!..        | (2)

Поділитись сторінкою: