Осінь

Вітерець шелеснув і листя,
Золотаво – гаряче, багряне.
Воно котиться і летить,
І доріжкою стелиться вмить.
Звідки казка з'явилась така?
Незбагненна, спокійна, легка.
Це Художника видна рука,
Що Творить неосяжні  дива!

Осінь, наша осінь,
Лист багряний приносить.
Осінь, не чекає,
Жовте листя опадає.

Ти від щастя даруєш ключі,
Ще не втрачені спокій і віра.
Кличуть в небо у даль журавлі.
І без крил ми летим наче мрія.
Звідки казка з'явилась така?
Незбагненна, спокійна, легка.
Це Художника видна рука,
Що Творить неосяжні  дива!

Осінь, наша осінь,
Листя багряне приносить.
Осінь, наша осінь,
Нас не чекає...
Осінь, наша осінь,
Листя багряне приносить.
Осінь, наша осінь,
Нас не чекає...

Поділитись сторінкою: