В лузі під калиною

Вечір на долину упав,
Там я свою милу шукав.
В лузі під калиною,     |
Там зустрів дівчину я   |
Та й одразу і покохав.  | (2)

Ти, дівчино, щастя моє,
Віддай мені серце своє,
Я тобі своє віддам,     |
Що не скориться рокам.  |
Так у щасті і проживем. | (2)

Тиша на калині спала,
Мила мені відповіла:
Ти забудь моє ім'я,     |
Я дівчина не твоя,      |
Не про тебе думала я.   | (2)

Поділитись сторінкою: