Мамо, матусю

Ще із дитинства запам'яталось,
Хоч здаленіли уже роки -
Край столу мати все вишивала -
Хрестик до хрестика - рушники.
Над фотокартками родини,
Над образами і над дверми
Вони летіли, як білі птиці
Із диво-вишитими крильми.

Приспів:
Мамо, матусю, до вас горнуся!
Ви - моє сонце, мій ясний день!
Мамо, матусю, вами горджуся,
Ви - світла радість моїх пісень!

Як за водою літа минають
І не вернути оті роки.
І з рук у мами вже не злітають
Ті білі лебеді-рушники.
Та раптом спогад, мов крига, скресне,
Коли погляну, що над дверми
Летять, летять, ген, у вирій птиці
Із диво-вишитими крильми.

Приспів.

Поділитись сторінкою: