Як закохаєшся

Як закохаєшся,
Від себе ти не сховаєшся.
Не має значення чи віриш ти у це.
Буденна містика,
З'явилась флористика.

І ти все згадуєш її лице.
І ти вже десь про це читав,
І на картинах відзначав,
І на концертах відчував.

Але так не тремтів, дурниць не робив,
І думкою постійно не хворів.
Так, випадковості не підвласні свідомості,
Це некеровані задоволення.

Не зупиняєшся,
Авжеж, посміхаєшся.
Перегортаються всі уявлення.

Залізна впевненість,
Що все й далі буде так,
Не має жодних негативних ознак,
Але щось зміниться, щось переміниться,
Щось інше бачитимеш в своїх снах.

Поділитись сторінкою: