| |
Ловлю твій погляд знову,
Безглузді розмови, -
Ти на грані, мить признання,
Стоп!
Ще ні, зачекаєм з коханням.
Сотні версій бентежать свідомість
І одна лиш розв'язка натомість.
Стрімко падаєм згори донизу,
Ну, будь ласка, постав тут репризу.
Знову, знову, знову, знову
Починаю відверту розмову.
Треться серце об підлогу,
Скільки можна?
Знову й знову,
Що сказати? Як зробити?
Де змовчати? Як прожити
Весь цей час мені самому?
Доки разом будем знову?
Приспів:
Августо,
Не муч моє серце пусто,
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо,
Ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки,
Такої, як ти, ще не мав я коханки!
Місяць вечір розпочав,
Ніч під крила нас накрила,
Тільки словом зачекай
Обрізаєш мені крила.
Ти, як день, а я, як ніч,
Зустріч разом лиш на грані,
Скільки б не складав пісень,
Все одно в розчаруванні...
Пролітають вечори
Довгим шлейфом сподівання,
Серце прагне догори,
До вершини існування.
Твоя гордість і любов
В перемішку із бажанням
Розпалили все в мені,
Серце прагне лиш кохання!
Приспів.
Августо!.. Поділитись сторінкою: 
| |
