| |
Моя молитва тиха, як сльоза.
Хоч кілька щирих слів
Сказати лиш зумію,
Та стихне враз неспокою гроза,
І щиро, як дитина, порадію.
Приспів:
Піду до Церкви, Богу помолюсь, |
Відкрию свою душу несповиту. |
О, як боюсь я, о, як я боюсь |
Її з гріхом навіки залишити!.. | (2)
До Бога словом тихо помолюсь,
В молитві цій я Твій почую,
Отче, голос.
Думки мої зерняться, наче колос,
І всі вони до Тебе, мій Ісус!
Приспів.
Ти чув мій голос, кликав я Тебе.
Мої слова, мов птах,
Підносились до неба.
А небо всміхалось голубе,
І знову йшов в молитві я до Тебе!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
