| |
Я в же не дзвоню, бо там
Не чекають мого дзвінка,
А я все так часто у твого вікна
Дивлюсь чи горить у ньому світло...
Я в же не пишу, бо невідомо,
Де мій адресант...
В твому житті, наче емігрант,
Я ще не звик, що ти вже вільна...
І в твоїх словах, наче на ножах,
Все не так, як в снах,
Пролетів, мов птах, все, що мали,
В прах, пронесем в руках,
Шрами на серцях...
Приспів:
Більше не бачу слід за тобою, |
Думав, ти пройдеш цей шлях зі мною, |
Ти палиш міст, а ми по різні сторони, |
Тебе вкрали чорні ворони... | (2)
Я так вдячний за всі твої слова,
Я так вдячний за всі твої діла,
Я так вдячний за те, що ти була
Поруч, коли був слабким!..
Я не знаю, де ти і з ким,
Вслід кричала: Давай ніким!..
Ти пробач, що я був різким,
Ти пробач, що я був не тим!..
І в твоїх словах, наче на ножах,
Все не так, як в снах,
Пролетів, мов птах, все, що мали,
В прах, пронесем в руках,
Шрами на серцях...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
