Колискова стомленій Україні

Тобі співаю тиху колискову,
Перепочинь, ріднесенька моя...
Зігрійся трохи під нічним покровом,       |
Нехай на мить вгамується душа...          | (2)

Така вже стомлена своєй бідою,
Розтерзана, підпалена вогнем...
Блакитні очі сповнені журбою,             |
В великім серці нескінченний щем...       | (2)

Поспи хоч трохи, моя люба ненько,
А я твій сон, не бійся, встережу!..
В підмогу стане ясний місяченько,         |
Й небесні Янголи твій спокій збережуть... | (2)

Ти відпочинь, бо знову на світанні
У бій іти та землю боронить!..
А поки відлітай у сни жадані,             |
Допоки перший промінь сонця спить...      | (2)

Послухай мою тиху колискову,
Хай виліковним буде щирий спів.
Наповнене любов'ю кожне слово             |
І сплетене із ніжних почуттів...          | (2)

Поділитись сторінкою: