Мама мене колисала

Біля хати цвіте калина,
Біля воріт шумлять ясени.
У садочок веде стежина,
У моє дитинство - рай весни...

Тут мама мене колисала
В старенькій дубовій колисці,
І ночами пісні співала,
Немов пташка на зелен листі...

Будь прихильна, ласкава доле!
Донечку від грози захисти!
Хай, як птах перелетить море,
Буде легка путь через мости!..

Я, немов мальва-ружа, цвіла,
Тягнулась до сонечка, до зір,
Із джерела водицю пила,
В мріях злітала до синіх гір!..

В моє ложе стелила квіти:
Рум'янок, любисток та м'яту.
Благословляла долю в світи,
Щоб з доріг вертала до хати!

Поділитись сторінкою: