Місто Камінних Левів

Це місто нагадує дерево віри,
За гордість розбите і спалене громом,
Це місто, присипане попелом сірим, 
Стає осередком хвороб невідомих

Це місто нагадує звіра в капкані, 
Що зводить до неба поранену лапу,
Це місто до щастя вели на аркані
[Щербатим] від чорних погонів етапом

Приспів:
Доброго ранку, місто моє,
Доброго ранку, небо сталеве - 
Схоже на те, що вже час настає,
Коли прокидаються камінні леви.


- Між кроком у прірву і зустрічним кроком
Ніхто вже давно з нас не бачить різниці -
Сказала дитина з очима пророка, 
Якій, імовірно, було вже за тридцять...

Ми так і не бачились більше ні разу,
А мали на площі зустрітися вранці - 
Потрапила, певно, під дію указу
Про ведення мітингів і демонстрацій.

Приспів.

А може, сприймала життя як наркотик, 
І збільшення дози помітила з сумом,
Або маскувала обійми під дотик - 
І раптом наткнулась на погляд під струмом,

Чи лікар з похмілля трусився мов містик,
І виказав шифри уражених генів - 
І їй розхотілося жити у місті,
Де діти обкладені матом рентгенів.

Приспів.

Душа цього міста - мов [порив] у мрії,
Подібна на вітер, ув'язнений пилом,
Чи на замаскований Господом Вирій,
Який рятуватиме навіть безкрилих - 

В якому іронії лезо не ріже 
Останню любов, як артерію сонну,
І де не впливають на правильність рішень
Ні привид свободи, ні логіка зони.

Приспів.

Поділитись сторінкою: