Остання

Пам'ятаєш, як ми купили собі гітару,
Хоч грати на ній ніхто ані ноти не вмів?..
Але всю ніч пили, раділи, кричали,
І по зорі я додому дійти не зміг...

Приспів:
А ти, як ніч, з очима неба,
Слухала нас, мені було треба
Дихати в такт, піймавши твої ковтки...
О, моя ніч, з очима неба,
Тиха мала, мені було треба
Чути, як ти ковтаєш мої думки...

І, що тепер? Де ті багряні вітрила?
Де мій перший вірш,
Що кричали ми хто як міг?..
Ох, як же тоді фальшиво, криво та щиро
Проскиглив тобі, вперше довів до сліз...

Приспів.

Остання!.. Остання!.. Остання!..
О, моя ніч, з очима неба,
Тиха мала, мені було треба
Чути, як ти ковтаєш мої думки...
Остання!.. Остання!.. Остання!..
О, моя ніч, з очима неба,
Тиха мала, мені було треба
Чути, як ти ковтаєш мої думки...

Поділитись сторінкою: