Сьогодні я із небом говорив

Сьогодні я із небом говорив,
На долю скаржився, себе сварив,
Розказував, як діяв, що творив,
Як за ділами швидко постарів.
Питавсь поради, радив небесам,
Немов рівня, мов був зорею сам!..
Тужив, жалівсь, дав волю словесам,
Всміхавсь горішнім зоревересам.

Приспів:
Я був, як завжди, мабуть, не правий!
Як смів із небом Божим говорити!?
Та ж мудрому достатньо і трави,
Аби росою в небо зазоріти.

Мовчав у вічності, шукав слова,
Які були б правдиві – не полова!
Де віра і любов – всім голова!
Де Правду творить совість, а не змова!

Приспів.

Поділитись сторінкою: