В ліску прифронтовім

З берез рясних високих крон
Спадає жовтий лист
І давній вальс "Осінній сон"
Нам грає гармоніст.
Баси зітхають на руці,
І в думі про бої
Сидять і слухають бійці,
Товариші мої...

Ми з вальсом цим любов свою,
Як спів, несли навкруг.
Із вальсом цим в своїм краю
Любили ми подруг.
Із вальсом цим шукали ми,
Де є любов сама?
Із вальсом цим журились ми,
Що подруги нема...

І от він знову прозвучав
В ліску прифронтовім,
І кожен слухав і мовчав
В чеканні больовім...
І кожен думав про своє,
Згадав свою весну.
І кожен знав: дорога є
До неї крізь війну!..

Так що ж нам згадувать старе,
Як сталь гуде дзвінка?
Хай наше серце не замре,
Не затремтить рука.
Хай світло й радість крізь фронти
Шляхи нам осява,
А треба в землю нам лягти,
Так це лиш раз бува.

Хай буде смерть, в огні, в диму
Бійця не застрашить,
І що наказано кому,
Хай кожен завершить.
Ходімо в бій серед імли,
Ходімо в бій за вогнем
За все, що вчора прожили,
За все, що завтра ждем!

З берез рясних високих крон
Спадає жовтий лист
І давній вальс "Осінній сон"
Нам грає гармоніст.
Баси зітхають на руці,
І в думі про бої
Сидять і слухають бійці,
Товариші мої...

Поділитись сторінкою: