| |
Стою на пристані, бракує відстані –
Ще крок вперед і океан не сам
І всі твої душевні хитрощі,
Навіть, якщо я була...
Нам всім бракує відстані,
Бракує чийогось дна...
Всім нам притираються близькості,
Навіть, з ким не була.
Стою на пристані, ковтаю відстані,
Містами стін розділять храм,
Твоїм вітрам бракує міцності,
Вітрила застилають океан.
Приспів:
Бо нам з тобою дощі холодні
Над головою...
Бо нам з тобою дощі холодні
Над головою...
Бо нам з тобою дощі холодні
Над головою...
Бо нам з тобою... Нам...
У моїх глибинах хтось світло включив,
Набрав мої зорі і випив.
І, Боже, чому мене не любив?
Я б залишилась з тобою...
Стою на пристані своєї відстані –
Ще крок вперед і океан не сам...
Стою без пристрасті в душевній кислості,
У серці тісно моїм китам...
Нащо мені твої перестороги?..
Мої глибини заглушили Бога...
Нащо мені твої перестороги?..
Мої глибини заглушили Бога...
Ми з тобою з одної відстані,
З одного човна...
Ми з тобою з одної пристані,
Де нас нема...
Ми з тобою з одної відстані,
З одного човна...
Ми з тобою, де нас нема...
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
