Сизий туман

Синьооке небо окутав сивочолий туман,
Розстелився стіною, як дим, до рідної землі,
Пливуть хмари кораблями в тихий океан
І Бабине літо випромінює ще сонячні дні...

Клубочиться вгору туман над селом...
Осінній день засріблився в прозорій імлі,
Удаль ключ журавлів змахнули крилом
І прощальну ніжну пісню несуть душі...

Стелиться Сизий туман... Сизий туман....
Тихий вітер золотавим листям кружляє,
Виглянуло сонце, відзеркалює в лиман,
Де стрункий клен білокору берізку обнімає...

Золота пора цілує в саду хризантеми квіти,
Затуманила прохолодні світанки, білий світ
Так пахне диким медом - Бабином літом...
Осінь встеляє багряний килим до ніг...

Я веселкою біжу на долину у Діброви,
Де в росяній отаві засіялись білі гриби,
Хочу змалювати незрівнянну красу ранкову
І наслухатись як виграють струнами ясени...

Поділитись сторінкою: