| |
Перша вагома касета,
Рік дев'яносто восьмий,
Рукою подати до іншого світу,
В якому я майже дорослий.
Старий мотоцикл, вітер зриває
Бейсболку з американським стягом,
Складається враження ніби мене там
Ніколи не було й неквапом
Зникають з альбомів старі фотокартки,
Історія білими нитками
Зшиває реальності і тими ким стали ми
Бути не могли десь там...
Приспів:
І скільки не кричи в вечірню пустоту
Ти пройдеш своїм шляхом,
Пронесеш хрести крізь мрії,
І хай тебе не чують,
Ти ідеш і я іду,
І хай вітри обіймуть нас,
І хай тугу розвіють!..
Перша вагома динаміка,
Десь на початку двотисячних,
Рухи такі невпевнені, але ми
Обрані з касти мислячих,
Тривалість в секунд за тридцять,
Типовий провінційний декаданс,
Вже пізніше все складається пазлами,
Вже пізніше всіх нас розкидає час
По містах Центральної, Східної Європи,
По старих хрущовках і елітних дворах.
Я завжди хотів експериментувати,
Але молодість минула швидше,
Ніж мій перший...
Приспів.
Моя перша ні з ким не ділима кішка,
Просто пляма рудого на бетоні життя,
Мене будять щоранку тролейбусні півні
Й моя права набита словами рука
Вимикає будильники на автоматі,
Хай тримає цей сон, поки віється дим,
Я співаю, стріляю й вмираю...
Свого першого сина я б назвав Максим...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
