| |
Приспів:
Щоб ти сказав людині, якої вже немає?..
Чи плакав би, зустрівши її на вокзалі?..
Віддав би ти за неї усі свої медалі,
Чи просто би сидів у самотній залі?..
Щоб ти сказав людині, якої вже немає?..
Чи жартував би жарти свої невдалі?..
Не відпускав би руку на відстані тривалі,
Навчився б цінувати і не бігти далі?..
Втрати... Втрати трапляються
В кожного в житті і як не здати?
Лиш треба вставати і далі йти!..
В якийсь момент ти розумієш,
Що за двох лиш ти...
Шукатимеш знайомі руки, та їх не знайти...
І скоєнні мною помилки
Ведуть між собою поєдинки.
На згадку тепер лише знімки,
Немов чорно-білі картинки...
Нестача твоєї підтримки,
І мною забуті хвилинки,
У моїй душі тепер дірки
За ті необдумані вчинки...
Приспів.
Привіт. Ну, як там на небі?..
Я дуже сумую, не вистачить слів...
Ти знаєш, бракує тут тебе,
І сказати важливе, на жаль, я не встиг...
Лиш спогади гріють тепер мою душу,
Частинки живого у ній,
І наше життя я за двох прожить мушу
У світі, де вже нема мрій...
Єдине, що зараз мене тут тримає,
Обіцянка жити тобі!..
Для інших воно все ж триває,
Для мене - воно наче сніг у вогні,
І хай в час останній тебе я побачу,
І знову почую твій сміх,
Я маю надію, мене ти пробачиш
За те, що тебе не зберіг!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
