| |
Приспів:
А хмари танцюють над нами парами, |
А сонце кружляє разом із хмарами, |
І ми їх танок не порушимо, |
Бо це так чуттєво й зворушливо!.. | (2)
Не порушити плин життя,
Не зробити сніжинку гарнішою,
Але викидати сміття
І робити одне-одного щасливішими!..
Себе будувати і кращий світ
Непросто, зате неодноманітно.
Зцілювати себе і свій рід
І ставати все більш помітним...
Наче природа, що є синонімом
Розкоші і розкішшя,
Кольорів незліченно й невидано є,
Все росте яскравіше і вище...
А ми це частина природи,
Ми із життям це один організм.
Нумо квітнути буйним цвітом,
Скромність відкинувши, як атавізм...
Приспів.
Пес гавкає, сонце світить,
Хмари з'являються і зникають...
Все це танцює, все це працює,
Нічого кращих умов не чекає...
Ми також навчимося не зволікати,
А танцювати з життям,
Перетворимо в імпровізацію
Безплідне на місяць виття...
Страх збагатить наші рухи,
Погляд поглиблять тривоги,
Витриваліші ноги і руки,
Чарівніші місця і дороги.
Цей священний танок триває
Споконвіку і ще кілька років,
Зупинити - шансів немає,
Долучитись - варто хоч трохи!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
