Київ (весняна) Поговоріть зі мною ви...

Поговоріть зі мною ви,
Чиїсь утомлені очиська.
Бо досі я - оте дівчисько,
Бо досі я - оте дівчисько,
В якого вітер в голові,
В якого вітер в голові...

Поговоріть зі мною й ви,
Мої тривоги і дороги.
По вас блукають ще єдинороги,
По вас гуляють ще єдинороги,
Незримі, а, проте, живі...
Незримі, а, проте, живі...

Поговори зі мною й ти,
Моє сумне й прекрасне Місто.
Бо де ж узяти того хисту?
Та де ж набратись того хисту,
Щоб захистить тебе від чорноти?..
Щоб захистить тебе від чорноти!..

Поговори зі мною й Ти,
Мій Славний і Пречистий Боже!
Я прагну, та як Ти не допоможеш...
Я рвуся, та як Ти не допоможеш,
Воно до краєчку згорить!
Воно до краєчку згорить...

Поділитись сторінкою: