Бабусиного літа

Бабусиного літа ниточка шовкова,
Вже курличе осінь, вдарила крилом,
А сини-соколи – ген за видноколом,
Опустіла хата, холодно кругом.

Приспів:
Онуки, відігрійте бабусь ніжним словом,
Даруйте їй більше тепла.
Онуки – остання і вічна любове –
Зробіть, щоб їх осінь і літом була.

Ніжне павутиння – нитка з літа в осінь –
Обгорта дерева, стелиться до ніг.
Воно теж вплелося у бабусь волосся,
Посріблило скроні, ніби випав сніг.

Приспів.

Як чекає осінь на бабине літо,
Щоб промінням сонця зігрітись ще раз,
Так зболіле серце, тугою сповите,
Вигляда, онуки найдорожчі, вас.

Приспів.

Поділитись сторінкою: