Ой, летіла зозулечка понад гори

Ой летіла зозулечка
Понад гори й села.
Чогось наша громадочка
Смутна й невесела.

Ой, летіла зозулечка
Та й стала кувати:
Ой, сходися, громадочко
Щось маю казати!

Щось я маю вам казати
Та ще й говорити,
Це будете, люди добрі,
Панщини робити!

Ой, кувала зозулечка,
Кувала й кувала,
Та як тая панщиночка
З села утікала.

Ой, летіла дика качка,
Сіла в очереті,
Ой, тікала панщиночка
Від панів в вереті...

Як тікала панщиночка,
Аж гори тряслися,
А за нею вражі ляшки:
Панщино, вернися!

Ой, тікала панщиночка
Горами й лісами,
А за нею два ляшечки —
Оба з паличками.

Догонили панщиночку
На залізнім мості:
Ой, вернися, панщиночко,
До нас на рік в гості!

Доти я вам була винна,
Доти вам робила,
Громада 'ня відправила —
Вступити-м повинна!

Покидайте, мосце-пане,
Ту гербату пити,
Беріть ціпи й граблі в руки
Та йдіть молотити!

Ми не вмієм молотити,
Наші жінки - жати...
Мацу-мацу по кишенях —
Нема ся чо' взяти.

Доки були пани, пани —
Нагай за плечима,
А тепер в них білі воші
З чорними очима.

Поділитись сторінкою: