Алла

Постукує поїзд, несеться по рейках,
Описує плавно дугу.
А з книжкою поряд вмостилась тихенько
Подружка моя на лугу.
Згорнулися квіти... На білій сторінці
Оранжевий промінь погас.
Читає школярка, сидить наодинці,
Четвертий закінчує клас.

Приспів:
Промчалися роки... Відлунюють кроки... |
Бруківкою Алла іде.                    |
Пливе по алеї... І спогад від неї -    |
Ну, просто, не скритись ніде...        |
Їй в залі святковій присвячено рими,   |
В околиці - трель солов'я...           |
І гордо на площі хизується в Римі      |
На шпильках подружка моя.              | (2)

Синіють фіалки... І падає листя...
Коротшає наша свіча.
А поїзд по рейках біжить в передмісті
І книжку читає дівча.
Планета по колу вертається знову,
Втридцяте заходить на круг...
Несе по орбіті подружку зіркову,
Найкращу з дитячих подруг.

Приспів.

Поділитись сторінкою: