Маска

Не новорічно-карнавальна,
Одягнена на півлиця,
Зайшла на станції "Вокзальна",
Сіла навпроти, дивлюсь я.

Очі великі, ясний погляд,
А в решті – лиш фантазувать.
Як нам знайти вас, закохатись,
Потім дружиною назвать?

Та маска - лиш пересторога,
Що не дає нам захворіть.
Як підійшла ти до порога,
В думках я – до твоїх воріт.

Лише на мить відкрий обличчя,
Я краєм ока озирну,
Якщо це доля, то залишся,
Додому сам я відведу!..

Медична маска - виклик долі,
А могла б душу лікувать,
Якби сповзла собі поволі,
Усмішка знак могла б подать!

Поділитись сторінкою: