Те найменше звіря

Те найменше звіря,
Що в смереках проскаче,
Та найменша зоря,
Що на сіні заплаче,
Те найменше маля,
Що хлюпоче в потоці,
Та найменша земля
З порошинкою в оці
Врятували б мене,
Та замкнуло всі брами
Це повітря страшне,
Що спинилось між нами...

Ви, найтонші зі свіч
В слові, як у печері,
Не розхитуйте ніч,
Не полохайте челядь.
Я дійду на зорі
До найстаршої брами.
Де ключі? У Дніпрі.
А Дніпро – під валами.

В однієї із дів,
Що у водах біліє,
Зв'язка наших ключів –
Як намисто на шиї.
Від слабої води
Розривається зв'язка,
Від легкої ходи
Піднімається брязкіт.

Поділитись сторінкою: