Ой, там при долині

Ой, там при долині,
Гарматами зритій,
Лежить не віднині   |
Січовик забитий.    | (2)

Його біле тіло
Од вітру зчорніло,
А личко рум'яне     |
Зів'яло, змарніло.  | (2)

Не заплаче мати,
Та й над головою
Не посадить м'яти   |
На могилу твою.     | (2)

Не викує, брате,
Літ твоїх зозуля,
Бо куля зранила,    |
Ворожая куля!       | (2)

Одні рано-вранці
Вітри заголосять,
Вовки-сіроманці     |
Кістки порозносять. | (2)

І кров по долині
Покриє мурава,
Та слава не згине,  |
Козацькая слава!    | (2)

Поділитись сторінкою: