Дотик березня

В небі вечірньому
Зорі вінчаються,
З красенем місяцем
В пару летять.
А наші погляди
В гіллі гойдаються,
Зоряним сяйвом
В серці горять.

Поряд танцює вогонь,
В найніжнішій струні
Десь ховається тиша ночі.
В тінях від наших долонь
Ледь жевріють пісні,
У яких – тільки ти!

Вечір розгублено
Поміж дерев озирається
І несміливо цілунками
Знов повертається
Дотиком березня,
Тишею-долею
Десь у гілках,
Мов у руках.

Я полечу до небес
Поділитися крилами
І обернуся зорею
Єдиною милому,
Навіть іскринкою,
Шепотом лагідним
Десь у гілках,
Мов у руках.

В небі вечірньому
Зорі виблискують,
В танці з жаринками
Щось миготять.
Слова несказані
Цілою низкою
Ще нерозгадано
В душу летять.

Поряд танцює вогонь.
В найніжнішій струні
Лиш вистукує серце диво.
В тінях від наших долонь
Ми навколо одні –
Тільки я, тільки ти.

Поділитись сторінкою: