Хортиця

Прилетіла горлиця
На острів, на Хортицю,
І до отамана кошового горнеться.
Ой, поглянь, що діється:
Всюди попіл віється,
Шибениці зводяться.

Приспів:
То страшна була січ,
Безжалісна.
Хоч навколо й цвіла весна,
Та в її молодій красі
Виживали не всі.

Вздовж Дніпра глибокого
Озивались соколи,
Підіймали голови,
Полишились спокою.
Сили набиралися
І нарешті сталося
Хвилею широкою.

Приспів.

Тяжко здобувалася
Воля й зберігалася,
Не одна душа в полях
Навіки зосталася.
Страшно хлопці билися,
В очі смерть дивилася,
Та й сама лякалася.

Приспів.

Поділитись сторінкою: