Пливе над річкою туман

Пливе над річкою туман,
Пливе туман...
Осиротів широкий лан,
Широкий лан...

І все навкруг оповива глибокий сон,
Глибокий, тихий сон...
І мріють верби в тишині,
У тишині...
Про незабутні ясні дні,
Про ясні дні...

А попід гору все туман,
Усе туман,
Пливе густий туман...
І тільки думи все снують,
Заснути серцю не дають...
І тільки пам'ять не дріма,
Все пережите обійма!
	
І гордий дух нуртує, ожива,
Ожива,
Долає тьму, до сонця порива!
Порива!
І славні подвиги героїв-козаків,
Козаків скресають,
Будять нас із далечі віків,
Буремних давніх віків... Віків...

А попід гору все туман,
Усе туман...
І спочива самотній лан,
Самотній лан...
І мріють верби в тишині,
У тишині...
Про юні дні, давно минулі дні,
Давно минулі дні,
Минулі дні...

Поділитись сторінкою: