Жертвам голодомору

Am                         G
На цвинтарі забутому сільському
   F                     E
Похилені від старості хрести...
    Am                       G
Тут почесті не віддають військові
  F                        E
І мало хто приходить вже сюди...
     A7                     Dm
Десь тут лежать батьки моєї мами,
 G                        C    E7
Її маленький братик поруч спить..
   Am                      G
А скільки їх, від голоду померлих,
     Dm          E7         Am
По всій країні у землі лежить...

Приспів:
  F          G         C            Am
Коли вони вмирали, їм дзвони не дзвонили,
  F          G         Am
Були уже спаплюжені церкви..
  F            G       C          Am
Лише земля стогнала, коли дітей ховали
  F           G           Am E7
І зорі тут вмивалися слізьми!

Холодний і голодний тридцять третій
Пройшов над Україною мов смерч...
За більшовицьких тих страшних совєтів
Розмахувала тут косою смерть.
Вмирали люди з голоду, а десь зерно гноїли,
Вказівки із Кремля такі були:
Чим менше українців залишаться живими,
Тим ліпше буде з них мотузки вить.

Приспів.

Коли з трибун я слухаю промови,
Як хороше було в союзі жить,
Про те, що нам потрібні дві державні мови,
За всіх, за нас, душа моя болить.
Ні, їм не повернути часів отих проклятих,
Я вірю, над країною ще сонечко зійде...
І заживемо всі ми привільно і багато,
І Україна моя розцвіте!

Приспів.

Поділитись сторінкою: