Ходить осінь

А вже осінь, а вже осінь,
Вже каштани волі просять,
Літо бабине їх кличе
В синє марево,
А вони летять до долу,
А вони шукають долю на землі,
А не у небі попід хмарами.
Де ти, серце, ходиш досі?
Заглядає в хату осінь,
Теплі дні давно за обрієм
Розтанули,
Я без пари ночі марю,
Бачу тільки очі карі -
Осінь править, що не карі,
А каштанові...

Приспів:
Музико, лунай аж за небокрай,
Це така пора надійшла.
Аж за небокрай, музико, лунай,
Зіронька небесная зійшла.

Сіє осінь срібні роси,
Студить осінь ноги босі,
Груші й яблука розносить
Повним кошиком,
А ще осінь, а ще осінь
Заплітає квіти в коси
І доріжку до весілля
Миє дощиком.
Не боюсь дощу і зливи,
Як на крилах мчу щасливо
До тієї однієї і жаданої,
На рушник стаємо в парі,
Сяють жаром очі карі -
Осінь править, що не карі,
А каштанові.

Приспів.

А вже осінь, а вже осінь,
Вже каштани волі просять,
Літо бабине їх кличе
В синє марево,
А вони летять до долу,
А вони шукають долю на землі,
А не у небі попід хмарами.
На землі, а не у небі
Попід хмарами...

Поділитись сторінкою: