На високій горі явір ся колише...

1. На високій горі явір ся колише,
   Там брат до сестрички дрібний листок пише.   2

2. – Сестро, моя сестро, ти моя голубко,
   Як ти привикаєш на чужині, любко?            2

3. – Ой, брати, ж мій брати, мушу привикати,
   Старому, малому мушу догаджяти.              2

4. – Ой пусти ня, мужу, в вишневий садочок,
   Ни буду я рвала [1] твоїх ягідочок!          2

5. А й вирву квіточку із виноградочку
   Та й пущу на воду до своєго роду.            2

6. Плине квітка, плине, під берегом стала,
   Вийшла її мати, ту квітку спізнала.          2

7. – Чи ти, моя доню, сім літ хорувала,
   Що твоя квіточка на воді зів'яла?            2

8. – Ой не хоровала'м ни день, не годину,
   Впала ж я ся, впала не в гідну родину!       2

Поділитись сторінкою: