Зелений коник на снігу

Коли сповідуєш себе -
Себе не подаєш,
Коли говориш до небес
І з небесами п'єш,

Коли такий на світі сам,
Хоч небо городи, -
Ти посміхаєшся снігам,
І просиш-відведи.

Приспів:
У безвість дику і суху,
Де всім відомо все,
Зелений коник по снігу,
Ще вершника несе.

Такий я, Боже, не такий,
Але за те,що є,
Ти народи мене, чи вбий,
Бо вже ніхто-не вб'є.

Не сіяв і не посівав.
Не крав і не карав,
І жив мов коник серед трав,
І вірив, що співав...

Приспів.

Поділитись сторінкою: