Місто туманів

Місто порожнє. Ми подорожні.
Ми обережні. Знову чужі.
Хто нам порадить? Хто допоможе?
Хто нас розрадить на чужині?
Плаче дощами небо над нами,     |
Небо не знає, як помогти...     |
Ми подорожні в місті туманів.   | (2)
Білі тумани, чорні мости.       |

Скільки блукали, щастя шукали,
Скільки за нами битих доріг!
В місті туманів зайвими стали,
В місті туманів морок і сніг.
Де твої губи, де твої руки,     |
Де твоя ніжність, слово твоє?!  |
Спить у тумані місто розлуки,   | (2)
Наші обличчя не впізнає...      |

Місто порожнє. Ми подорожні
У лабіринтах втрачених днів.
Хто нас почує, хто допоможе,
Хто порятує в місті жалів?
Я не питаю, що буде з нами,     |
Скільки любові нашій прожить... |
Ми подорожні в місті туманів,   | (2)
Наша дорога далі лежить.        |

Поділитись сторінкою: