Свого чекаєш

Оу! Що робити, що говорити,
Чим розпалити її бажання, її страх?
Тримай над головою дах,
Не вір тому, що бачиш в її очах.

Свого чекаєш, ти забагато знаєш,
Ти, як уві сні.
Свого чекаєш, себе вже ти не пам'ятаєш,
Ти, як уві сні.

Оу! Ти вже сміливий та ще не жартівливий,
Ти знаєш, що вони не люблять таких, як ти
І натякають, що тобі вже час піти.
Повір, що ти шукаєш тінь від пустоти.

Оу! Посидиш з друзями, розкажеш, що повен ілюзіями.
Вони зрозуміють. Так! Вони це вміють,
Але потім вони підуть
А ти остаєшся робить свій путь.

Поділитись сторінкою: