| |
Прокидаючись без тебе, знову я не я,
І в думках моїх тобою сказані слова...
Твої маленькі щічки, по ним біжить сльоза,
Долоньками тримаєшся, як воля вікова...
Що кохаєш і не уявляє, як без мене,
Не розлюбиш, за вікном - палає небо
Не відпустиш, але мусиш, де б не будеш
Я повернуся обіцяю
Головне мене не забувай, зай
Горить небо, палає, як у серці болить!.. |
Горить небо, палає, небо палає, |
Поки весь світ спить!.. | (2)
Горить небо палає, не такої весни,
Не такої весни хотів!..
Горить небо палає, не такої весни,
Не такої весни!..
Ось кінець зими, і настав лютий,
Лютий все змінив - інші стали люди...
Всі відкрили карти, показав хто люди,
Хто не люди, показали зуби, як акули...
Мені пощастило, я зустрів людей,
І зі мною поряд завжди моя люба!..
Її сльози бігли, по щокам летіли...
Тільки, люба моя, ти доволі хоробра,
Давай витри сльози!
Тобі треба їхать, буду спокійніше...
Побачимось скоро, ти знай, що я поряд
В нашій Україні, вільній Україні!
Я тобою палаю, небо згорає,
А ми все ще сяємо!..
Я тобою палаю, тобою палаю,
Хоч між нами кордон!..
Горить небо палає, не такої весни,
Не такої весни хотів!..
Горить небо палає, не такої весни,
Не такої весни хотів!..
Горить небо, палає!..
Горить небо, палає!..
Горить небо, палає, небо палає!..
Горить небо палає, не такої весни,
Не такої весни!.. Поділитись сторінкою: 
| |
