Летіла зозуля

Летіла зозуля
Та й стала кувати,
Десь мого милого     |
Сей день не видати.  | (2)

Десь мого милого
Сей день не видати −
Повів до Дунаю       |
Коня напувати.       | (2)

Повів до Дунаю
Коня напувати,
На білім пісочку     |
Два слідочки знати.  | (2)

Що перший слідочок −
Коня вороного,
А другий слідочок −  |
Миленького мого.     | (2)

Піду я в садочок,
Зірву я листочок,
Прикрию, пристелю    |
Милого слідочок.     | (2)

Щоб того слідочка
Пташки не збродили,
Щоб мого милого      |
Другі не любили.     | (2)

А вже ж полюбили
Ще й причарували,
А вже ж тії чари     |
На правдоньку стали! | (2)

Поділитись сторінкою: