Ти обiцяла

Ти обiцяла нарештi забути
Те, що ми народились, як люди.
Те, що все навкруги - все несправжнє
I не робити нiколи, що кажеш.
Ти обiцяла довiчне кохання,
Ти обiцяла довiчне буття,
Ти поборола природне бажання -
Творити кохання заради життя.
Ти полюбила в менi мою силу,
Любила мене, а не людину.
Ти не знайшла хоча б щось неможливе,
Але усе те несправжнє, брехливе, брехливе...

Приспiв:
Ти обiцяла, чекала, брехала...
Ти не пiшла, залишилася, стала,
Ти лиш створилась, померла, сховала...
Але бажати чому перестала?

Я бажаю замало бажати
I не чекати лише щоб чекати,
Я присягаюсь на вiрнiсть на вiчнiсть
В те, що зламаю незламану дiйснiсть.
Лиш подаруй менi вiру у силу,
Лиш подаруй менi мозок i тiло,
А я дам тобi погляд на тебе
Й ти зробиш все те, що робити не треба.

Приспів.

Поділитись сторінкою: