На рівні вишень

Заглядає в вікна чорна гілка вишні,
Може, тіні довші, може, щось не вийшло.
Сутінки тримають таємницю ночі,
Щось тебе лякає, чогось я не хочу.

Приспів:
Я заберу свої ключі,
Ми два квартали відмовчим,
Слова відпустимо у вирій.
Між нами рівно нічия
І ніч сама вже не своя,
Хоч ти у темряву не віриш.

Пам'ять, наче море, корабель чи ліжко,
Ми вже не пливемо, просто ходим пішки,
Більше не літаєм, лиш на рівні вишень,
Може, тіні довші, може, щось не вийшло.

Приспів.

Хоч ти у темряву не віриш!

Поряд – ще не разом, більше не розказуй
Оповідок ночі, я тебе не хочу.
Танці під зірками, вірші між рядками,
Все давно минуло, тебе забула.

Приспів.

Хоч ти у темряву не віриш!

Поділитись сторінкою: