Через всі розлуки

Крізь літа зелені, через всі розлуки
Простягаю, нене, я до тебе руки.
Та шепочуть клени й шелестять тополі,
Що до тебе, нене, не дійду ніколи.

Приспів:
А я все йду, і все тебе питаю:
Як там село? Чи вишеньки цвітуть?..
Пишу листи. І сам же їх читаю,
Бо вже вони до тебе не дійдуть.

Постою в печалі, у журбі болючій.
Довгими ночами спогад серце змучить.
Все віддав би, мамо, - молодість і силу,
Тільки б знов почути мову твою милу.

Приспів.

Поділитись сторінкою: