Матусина хата

Мандрую літами, як сонце барвисте,
Іду шляхом серця - неспокій росте,
Прямую туди, де сховалось дитинство,
Де в мами за хатою вишня цвіте.

Приспів:
А стежка біжить, наче стрічечка в'ється,
В Душі моїй сонячні струни дзвенять.
У синім гаю соловейко сміється
І квіти, як зорі, під ноги летять.

Купаються мрії мої в зорецвіті.
По рідному лісу бреду залюбки,
І мама моя, найдорожча у світі,
До мене всміхається через роки.

Приспів.

Крізь весни і зими, крізь холод і муку
Іду навпрошки, як би там не було,
Вертаюсь до тебе крізь біль і розлуку,
Матусина хата і рідне село.

Приспів.

Поділитись сторінкою: