| |
Засмучена душа, яка пройшла крізь час,
Несе з собою біль за кожного із нас...
Засмучена душа бажає зазвичай
Французький круасан й міцний гарячий чай.
Там, де вітер мете білим снігом,
Де замість любові твердий і холодний лід,
Де шхуна долі згубила свої вітрила,
Важко знайти шлях назад у звичайний світ...
Засмучена душа розбита на друзки,
Її не вабить сон, або чужі думки...
Засмучена душа несе в собі печаль,
Рятує лиш коньяк, налитий в теплий чай...
Там, де вітер мете білим снігом,
І глибоко в серці суцільна пуста діра,
Коли шхуна долі спалила останні крила,
Сповнена смутку душа залишилась одна...
Немає більше сліз, немає більше слів,
Засмученій душі не віднайти тепла...
Допоки стигне світ, допоки лине спів,
Засмучена душа одна, та не сама... Поділитись сторінкою: 
| |
