| |
Моя мила в хрестик шила,
Пальчик проколола,
В біле полотно у п'яльцях
Впала крапля крові,
З тої краплі на тканину
Чисту сніжно білу
Падали калина й маки,
Кохання здійснилось.
Приспів:
Багряне на білому -
Це справжнє на чистому,
Любов, що правдива,
Ніколи не вистигне!..
Пісня затремтіла у порі вечірній,
Що на серці було із уст виливалось,
Тиша все почула, нічка все побачила,
На все подивилась,
Дівоче сокровенне у п'яльцях розлилось...
Приспів.
Розцвіла надія, бажання-намисто,
Як барвиста нитка, водограй кохання.
Що не збіжить швидко,
Справжня любов вічна, не мине ніколи,
Бо вона жива, багряна, як краплина крові!
Приспів.
Моя мила в хрестик шила
На полотні часу,
Він - це мак, вона - калина,
Що навіки разом!
Червоне на білому,
Багряне на чистому,
Любов справжня - лиш гаряча,
Така, що не вистигне!
Приспів.
У вечірній тиші - як роса на квітку,
Затремтіла пісня - подихом повітря,
Устами тихенько - що на серці було,
Тиша аж завмерла - і усе почула,
Нічка усе бачила - на усе дивилась,
Дівоче потаємне - в полотні відкрилось
Розцвіли надія - намисто бажання,
Нитками у п'яльцях творила кохання...
Приспів.
А любов, це річка - як барвиста нитка,
Вона як правдива - не минає швидко,
Любов якщо справжня - як та крапля крові,
Вона буде вічно - не мине ніколи!..
А мак та калина - на тканині часу,
Це він і вона - що навіки разом,
Червоне на білому - багряне на чистому,
Любов часом загаряча - ніколи не вистигне! Поділитись сторінкою: 
| |
