Двадцять чотири години

Слабші твої слова,
Ніж двадцять чотири години,
Всі хайгвеї закрито
І втрачено сенс...
І спіраль почуттів розійшлася
У довгі однакові днини...
І може здаватись,
Що світ весь помер...

Приспів:
Бо між тобою і небом
Між тобою і небом,
Між тобою і небом, доню,
Я вибрав тебе!..
Між тобою і небом,
Між тобою і небом!..

Хтось прозоріший скла –
Я дивлюся на тебе крізь нього...
І речі накриті плащем,
І складено все,
Газетні статті від сорому
Стали червоні, і ранок іще
Не настав, та пізно уже...

Приспів.

Всі твої дарунки і дива
Звичні і здавалися дрібними...
Що не день, то знову середа –
Вікна між моїми вихідними...
Кожен вирішує сам,
Коли настане весна!..

Поділитись сторінкою: