Сльоза полковника Сухини

За яром сєпари сидять,
А у саду чатують міни:
- Як боляче дітей втрачать, -
З сльозою мовив сам Сухина.
А вітер горе роздува
І заглядає в кожну хату,
У олігархів тут жнива,
Що коштують життя солдату.

За лісом дихало село
Та розстріляли його гради...
В душі мов терном заросло -
Та не від страху, а від зради...
А за долиною туман
Уївся сходові у мізки,
Солодший меду їм обман
Та замість пряника - лиш різки...

А за весною знов весна -
І рік минув, немов століття,
В масонів місія одна:
Очистить чорнозем від "сміття".
В буржуйці вогник догора,
І нерви, як тонка пружина:
- Моя кохана, мов зоря...
З сльозою мовив сам Сухина

Бринить, не котиться сльоза,
Вона ж полковника Сухини!
Це означає: не здамо
Ми нашу Неньку - Україну!
За яром сєпари сидять,
А у саду чатують міни
- Як боляче дітей втрачать...
З сльозою мовив сам Сухина...

Поділитись сторінкою: